Чому ми легко запам’ятовуємо одну інформацію, і геть забуваємо іншу?
Після гарного нічного сну люди запам’ятовують інформацію краще, коли вони знають, що вона буде корисною їм у майбутньому.
Нове дослідження, результати якого опубліковані в журналі Neuroscience, показує, що мозок оцінює спогади під час сну і зберігає переважно ті, які мають безпосереднє відношення до поточної ситуації.
Люди отримують величезний обсяг інформації кожен день. Одна частина кодується в пам’яті і зберігається, але більша частина інформації швидко забувається. Команда вчених під керівництвом Яна Борна, кандидат наук з університету Любек в Німеччині, вирішила визначити: як мозок вирішує, що залишити, а що забути?
Дослідники провели два експерименти за участю 191 добровольця. У першому експерименті людям було запропоновано запам’ятати 40 пар слів. Учасники другого експерименту грали в карткову гру, де карти відповідають зображенню тварин і предметів.
Потім частина добровольців укладали спати, після чого визначали, що саме запам’ятала людина. Як і очікували автори, люди, які спали, краще пам’ятали інформацію ніж ті, хто цього не зробив.
Після цього вчені перевірили, що саме запам’ятали учасники експерименту. Виявилося, що люди добре запам’ятали саме ту інформацію, яка була важлива для них в цей момент.
«Наші результати показують, що консолідація пам’яті під час сну дійсно включає в себе основний процес відбору – мозок визначає, яка інформація дня повинна бути відправлена ??на довгострокове зберігання, – каже Борн. – Ми виявили, що інформацію, необхідну для майбутніх потреб, мозок вибирає для зберігання в першу чергу ».