Це не любов, а тільки спогад,
який ще тліє у душі
та твій пронизливий і ніжний погляд
ще снитиметься довго у ночі.
“Це не любов – лише привичка” –
ти говорив мені щодня,
і моя чорна рукавичка
вже не впаде з твого стола…
Це не лювов, а лиш зітхання
і мука, біль чи просто сон,
це не подібне на кохання
серця наші не б’ються в унісон.
Це не любов, чому ж не можу? –
забути образ твій, твоє ім’я
та я зумію, я переможу –
я йду вперед… і до кінця!
крутий вірш*