Привіт, прекрасні дівчата! Я дуже люблю сидіти в інтернеті, тут дуже багато інформації, куди людей, з якими немає можливості поспілкуватися в реальному житті в силу обставин. Ну і одного разу після розриву зі своїм хлопцем я вирішила зареєструватися на якомусь сайті знайомств…
Пів року витратила незрозуміло на кого, спілкувалася з хлопчиками та юнаками, деякі бажали познайомитися зі мною в реальному житті, але от якось ніхто не був до душі. І ось в один з серпневих днів, вже втративши всяку надію на знайомство з справжнім чоловіком, я виходжу, вже на до болю знайому сторіночку і що я бачу?! Симпатичний хлопець, Микола, на аватарці у військовій формі, симпатичненько подумала я …
“Привіт!” – Написав він мені. – “Давай знайомитися?!”. Ну і закрутилося, ми спілкувалися на сайті два тижні, за цей час я з’ясувала, що він дослужує за контрактом останні місяці, що живе він в одному зі мною місті, що у нас купа спільних знайомих, що ми в один і той же час оберталися в одних і тих же компаніях і спілкувалися з одними і тими ж людьми, але чомусь по якимось збігом обставин ми ніколи один з одним не зустрічалися.
Після двотижневого віртуального спілкування ми обмінялися номерами телефонів і стали зідзвонюватися… З перших же хвилин я закохалася в його голос! Ми розмовляли практично кожну вільну хвилину. І так минуло ще два місяці … І ось настав день Х – 29 жовтня – день його приїзду. Вдень мені подзвонила моя подружка і попросила її підстригти і пофарбувати (у мене є деякі навички), а ввечері приїжджає він. Але попередив відразу, що ми побачитися не зможемо тому що його чекають брат з дружиною і друг, я не заперечувала, тому що сім’я важливіша! Я вже почала збиратися від подружки додому, як раптом подзвонив він і сказав, що хоче бачити мене, я йому назвала адресу, де я перебуваю (це виявилося практично в двадцяти метрах від його будинку). Він зустрів мене і я була в шоці, від хлопця в армійській формі з автоматом за спиною не залишилося й сліду сумнівів, переді мною стояв високий молодий чоловік у пальто, в брюках, в туфлях, на вулиці йшов сніг… Він вирішив проводити мене додому і всю дорогу (хвилин 40) я не могла вставити ні слова))))))) І після цього ми почали зустрічатися)))))))))))))))
Нещодавно 29 жовтня ми відсвяткували нашу річницю і в цей день теж йшов сніг … Зараз ми щасливі, живемо разом, нещодавно завели собі маленьку собачку, тому що поки немає можливості народити дитину (тому що я отримую вищу освіту), ми дбаємо про маленького йоркширського тер’єра Джозіка!
Я щаслива!
Виходячи з усього вищесказаного, хочу дівчатам порадити, будьте уважні, може по той бік екрану за клавіатурою сидить ваш чоловік!!
УДАЧІ!!