Як краще реагувати на конфліктну ситуацію
Сімейне життя здається молодятам тихим і спокійним. Але їм ще належить дізнатися, що в сімейних стосунках буває нерозуміння. Багато сімей не вміють вирішувати свої проблеми мирним способом. Давайте розглянемо найбільш часті способи конфліктного реагування і розберемося, як краще поводитися: мовчати, сперечатися, чи сваритися.
Мовчиш?
Чому люди, які люблять один одного, замість того, щоб спробувати вирішити проблему, замовкають, і зовсім не хочуть розмовляти. Цьому явищу є п’ять причин:
Стереотипи. Просто чоловіки не вміють по-іншому. Не виключено, що у когось з них, а можливо навіть у обох, батьки реагували на сварку саме таким способом. А ті стереотипи, які перенесені від батьків, добре приживаються в новій.
Боязнь все зіпсувати. У частих випадках люди розуміють, що сварка може затягнутися і щоб не наговорити зайвого, воліють мовчати.
Образа. Скривджене мовчання – це реакція з далекого дитинства. Саме тоді, з боязні відповісти батькам, ми ображено мовчали в надії, що вони нас зрозуміють і усвідомлять нашу правоту. Те ж саме ми показуємо партнеру. Однак скривджене мовчання відрізняється від мудрого рішення промовчати. У деяких ситуаціях, потрібно «наступити на горло», щоб не наговорити всього, що ви думаєте щодо партнера. Мудре вміння промовчати не супроводжується багатоденною відсутністю спілкування, воно допомагає вийти з конфліктної ситуації. Чого не скажеш про демонстративне: «Я на тебе ображений (а), що не хочу з тобою розмовляти». Як правило, після тривалого багатоденного мовчання, «сторони» погоджуються на перемир’я. Їм обом набридає ця тиша. Тому, коли один з партнерів пропонує мир, другий погоджується. Однак помирившись, вони намагаються не говорити про ту проблему, через яку виникла сварка. Вони не хочуть її обговорювати, боячись, що знову виникне конфлікт. А невирішена проблема, рано чи пізно дасть про себе знати. Тому скривджене мовчання – це не вихід з конфліктної ситуації, а її тупик.
Сваримося?
Іноді люди настільки звикли до будь-якої ситуації ставиться з роздратуванням, що не розуміють, що можна по-іншому вирішити конфлікт. Даний стереотип поведінки також перейнятий з батьківських відносин, коли один з батьків (або обидва), реагував криком на пересолений суп або розбиту чашку. А якщо таких «скандалістів» двоє … Давайте визначимося, що таке сварка?
Сварка з переходом на особистості. Обидва партнери пригадують усе найгірше, що вони пам’ятають один про одного. Негарний вчинок або погляд на певну ситуацію, узагальнюється, як яскраво виражена риса характеру: «Ти поганий батько», «Ти безвідповідальний» і т.д. У деяких випадках, хочуть нав’язати свою точку зору, свій погляд, який сприймається, як єдино правильний.
Самовиправдання. Обидва партнери думають, що вони вирішують проблему, але це не так. У кожній сварці реалізуються внутрішні цілі, такі як самовиправдання, підвищення самооцінки за рахунок іншого партнера.
Тактика захист-напад. Як правило, в кожній сварці, один з подружжя нападає, а другий змушений захищатися, але потім вони міняються місцями. Коли людина захищається, вона не може зрозуміти точку зору іншої людини. Вона намагається себе виправдати і продовжує звинувачувати партнера. В кінцевому результаті, обидва партнери відчувають себе незадоволеними: проблема залишилася не вирішеною, плюс – посварилися. Але буває, що тільки одному з партнерів притаманний такий стереотип поведінки. Тоді така сварка – монолог з ляскотом дверима і биттям посуду. Люди, що звикли до «скандального спілкуваняю», часто говорять, що не можуть по-іншому. Але чи так це? Дійсно, кому важко себе стримати, так це холерикам. Вони швидко «спалахують», але і швидко остигають. Але не у всіх випадках справа тільки в темпераменті людини. Іноді люди вважають, що така поведінка благотворна: подразнення потрібно виплеснути, а не збирати в собі. І це велика помилка. Роздратування виплеснуто на кохану людину, і тепер у неї таїться це роздратування, яке також вимагає виходу. У цьому випадку, партнер або виплесне його, утворюючи міцне коло сварки, або буде таїти в собі, тим самим підриваючи своє здоров’я. Ви повинні зрозуміти, що такий «італійський» спосіб вирішення проблем, може дати тріщину у ваших стосунках. Якщо ви хочете зберегти стосунки, то повинні змінитися. З’ясування стосунків – це найгірший варіант, який не вирішує проблеми, а лише їх закріплює. Звичайно, сварки повинні бути не при дітях. Адже для дитини – це сильна травма, бачити, що батьки не разом. До того ж, такий стиль вирішення проблем, може прищепитися вашій дитині.
Суперечка
Чим відрізняється класична сварка і конструктивна суперечка? Ознаки конструктивної суперечки:
готові вислухати один одного;
розуміють, що основна мета суперечки – це вирішення проблеми;
говорять виключно про проблему і не відволікаються на обговорення особистих якостей;
обидва партнери відчувають себе задоволено, це позиція «виграв – виграв».
Вирішувати проблеми суперечкою можна навіть при дітях, це навчить вирішувати будь-яку проблему більш цивілізовано. Однак не варто починати конструктивну суперечку, якщо ви відчуваєте себе втомленими або у вас погане самопочуття. Адже в такому стані ми погано себе контролюємо, і можна зірватися на сварку. Для того щоб навчитися конструктивної суперечки, потрібно цьому вчитися. Вирішувати проблеми таким способом – соціальний навик, якому потрібні тренування. Тому ви можете сперечатися, але тільки не допускайте сварок!
Шлях до перемир’я
Сварка – це обопільний процес. Постарайтеся визнати свої помилки і попросити пробачення. На жаль, багато людей просто не вміють або не хочуть вибачатися, адже їм просто не дозволяє почуття власної гідності. Насправді, люди, які вміють визнавати свої помилки і просити пробачення, викликають повагу і захоплення і це свідчить про сміливість і зрілість. Якщо ви попросите вибачення у свого партнера, то це допоможе йому визнати свою неправоту, адже його більше не звинувачують, значить, і не потрібно захищатися.