Одного разу на одному гумористичному сайті я натрапила на статтю «Що відбувається з жінкою, яка живе одна». І одним з головних плюсів було «Тобі не дзвонить його мама, не дзвонить його мама, не дзвонить його мама!» Спочатку я, звичайно, посміялася, а потім задумалась. Що ж це за феномен – його Мама? І чому жінки, що народжують синів, вмить перебігають на «темну» сторону?
Серед моїх подруг зустрічаються різні життєві ситуації: для когось свекруха стає другою мамою, для когось кращою подругою. Але в 80% випадків все-таки свекруха – це мати ідеального чоловіка, якому просто не пощастило з дружиною.
Сама я не можу похвалитися великим досвідом спілкування з потенційними свекрухами, але зате мені щастить: що не Мама, то унікум! Наприклад, ще в шкільні роки одну сильно обурювало те, що син категорично відмовляється носити її парасольку, тому що вона в квіточку. У той час як з моїм рожевим тубусом обіймається як з рідним. Ну не син просто, а підлий зрадник! Найприкріше те, що в очі Мами часто влаштовують нам целовашкі-обнімашки, а за спиною не забудуть вколоти. Причому Мамина хитрість не знає кордонів. Безневинна фраза, кинута в розмові з сином, обов’язково дійде до нас з вами і вже точно підніме таємну завісу, виявляючи справжнє ставлення, бо наші благовірні в таких ситуаціях більше нагадують нетямущих телят і передають рішуче все, що «мама вчора про тебе говорила». Наприклад, нещодавно один заявляє мені: «Мама сказала, що ти дуже хитра дівчинка». «Це чому це?» – Дивуюся я, а сама вже з жахом перебираю в мозку можливі кінцівки подібної заяви. Але ні. Навіть моєї витонченої і місцями бувалої фантазії не вистачило в даній ситуації. «Тому що на питання про вечерю я відповіла, що повечеряла з тобою. І мама сказала, що ти хитра, бо знаєш, що голодний чоловік ні на що не здатний ». Хі-хі. Я в той момент виглядала, напевно, як кіт Том з відомого мультика: щелепа відвисла до колін.
І таких прикладів тисячі. Особисто я навчилася не загострювати увагу на подібних «приємних» дрібницях і найголовніше не намагатися щось пояснити коханому. Просто тому, що чоловіки, на жаль, не розуміють мову, якою спілкуються між собою їх Мами і кохані. І потім, не будемо забувати, що Мама – це святе. Нехай так воно і буде. Ми краще будемо мило вітати один одного з 8 березня по телефону і бачитися раз на півроку.
Ну а якщо його Мама справді щиро до вас ставиться і ви отримуєте непідробне задоволення від спільного ліплення пельменів до вечері, то ви просто щасливиця, мої вітання! Головне не забувати, що його Мама – це все-таки ЙОГО мама, і, якщо з’явився свербіж у відомому місці поділитися з останньою чимось зовсім вже особистим – не ризикуйте. Ідіть до своєї. Або до подруги. Загалом, кудись в менш небезпечне «сховище» чужих особистих таємниць 🙂
P.S. А на дозвіллі я подумала, що якщо мій майбутній син приведе дівчину, яка викличе в мені емоції типу «могло бути й краще» – кістьми ляжу, але синові це доведу! Ось він, момент істини. Тепер і я, схоже, на «темній» стороні!…