З нашої точки зору сон – всього лише відпочинок. Насправді – це особливий режим роботи організму. Стан, в якому ми перебуваємо третину життя, до кінця ще не вивчено. У цьому питанні безліч загадок. Одне безсумнівно: порушення сну – чіткий маркер неблагополуччя людини.
Саме вночі епіфіз виробляє гормон мелатонін – найсильніший природний імуномодулятор, що захищає нас від стресів, передчасного старіння, простудних інфекцій і навіть раку. Максимальні значення мелатоніну в крові спостерігаються між північчю і 4 годинами ранку. Ті, хто звик лягати спати під ранок, позбавляють себе природного захисту.
Спостереження підтверджують: у людей, що працюють в нічну зміну, вироблення цього гормону порушується. Через це часто розвиваються підвищений тиск, стомлюваність, порушення уваги. Такі люди схильні до травм, можуть ненавмисно підвернути ногу, спотикаються буквально на рівному місці.
Ті, хто хронічно не висипається, часто страждають ожирінням. Адже людина постійно перебуває в стресі і змушена «заїдати» його, щоб хоч якось розслабитися.
Вважається, що для відновлення нам потрібно шість – вісім годин сну, але тут все індивідуально. Є люди, які сплять всього п’ять годин і почувають себе прекрасно, іншим не вистачає восьми годин відпочинку.
У наших пращурів нормою вважався післяобідній сон. Фізіологічно це виправдано: на цей час припадає один з періодів максимальної сонливості. Але рідко сучасна людина може дозволити собі таку розкіш! А відпочивати необхідно – адже інформаційне навантаження, яке витримує наша нервова система не порівняти з тим, що відчували наші бабусі і дідусі. Не кожен може дозволити собі замкнутися і поспати в кабінеті, але можна вийти під час робочої перерви подихати свіжим повітрям, включити улюблену музику… У східній культурі, у гімнастиці «йога» є чудова вправа – «Шавасана» (розслаблення в позі мертвого). Людина лягає на підлогу і внутрішнім поглядом розслаблює всі м’язи тіла, перебуваючи в такому стані 15-20 хвилин. Вважається, що така вправа замінює годину сну.
Справжній бич нашого часу – безсоння. Найчастіше розладом сну страждають ті, хто займається інтелектуальною працею. Адже сон – це активний процес мозку. Але якщо думки не покидають голову, заснути складно. Стрес, переживання також можуть викликати безсоння.
Є широка група снодійних препаратів, у тому числі з мінімумом побічних ефектів. Але через місяць прийому таких пігулок вже не захочеться чекати настання сну. Навіщо? Одна таблетка – і ти в обіймах Морфея. Вдаватися до таких засобів потрібно в крайніх випадках і обов’язково після консультації з лікарем.
Правильніше «домовитися зі сном». Для цього необхідно створювати ритуали відходу до сну. Наприклад, прийняти увечері теплий душ або ванну для ніг. Випити тепле молоко, чай з м’ятою, мелісою, валеріаною. Провітрити кімнату. Поступово виробиться рефлекс: організм буде сам переключатися з робочого режиму на спокійний.