У кожного народу обов’язково є свій обряд, пов’язаний з квітами. Цей звичай був популярний ще за часів античності. Наприклад, у Римі молода одягала вінок з колосків пшениці, переплетених з розмарином і часником, у Стародавній Греції наречену було прийнято прикрашати плющем та квітами апельсина, а в Єгипті весільною квіткою вважали лілію.
У стародавній Русі обряд одруження також був невід’ємно пов’язаний з квітами. Наречена надягала на коханого вінок із польових квітів, так вона висловлювала свою згоду стати його дружиною. Після вінчання нареченій зав’язували очі, а незаміжні дівчата водили навколо неї хоровод, і молода дружина навмання віддавала свій букет, у наш час весільна традиція – кидати букет нареченої і підв’язку.
Букет сучасної нареченої – дуже значимий символ весільного обряду. Адже, підносячи його своїй майбутній дружині, наречений безмовно виражає всю повноту своїх почуттів за допомогою мови квітів. На наших весіллях величезною популярністю користується традиція кидати весільний букет. Без цього захоплюючого дещо нового обряду, який прийшов до нас із Заходу, не проходить жодне сучасне весілля, адже свідки весільного торжества теж хочуть долучитися до щастя молодят.
Нагадаємо суть цього звичаю: вибудовується натовп незаміжніх дівчат і наречена, повернувшись до них спиною, кидає букет. Існує прикмета, в яку вірить вся молодь, що дівчина, зловивша цей букет, наступною вийде заміж. Багато наречених, не бажаючи розлучатися з таким значимим подарунком нареченого, як весільний букет, зберігають його як реліквію, а кидають заздалегідь підготовлений букет-замінник.
З Європи до нас прийшла ще одна цікава традиція, пов’язана з підв’язкою молодої нареченої. Прийнято вважати, що цей обряд з’явився у Франції в ХIV столітті. Тоді вважали, що шматочок весільного одягу нареченої або нареченого обов’язково принесе удачу.
Молодята, бажаючи поділитися своїм щастям, самі стали кидати в натовп гостей окремі деталі свого вбрання, серед них була і підв’язка. З плином часу ця традиція трохи видозмінилася: у нас наречений грайливо знімає це мереживну прикрасу з ніжки нареченої і кидає його в натовп неодружених хлопців.
Вважається, що новий володар спійманої підв’язки незабаром одружиться. Після кидання букета і підв’язки, хлопець і дівчина, що зловили їх, традиційно танцюють повільний танець.