Печія (pyrosis) являє собою відчуття тепла і печіння, локалізована за грудиною (в області мечоподібного відростка), у верхній частині епігастральної області і переходяща в область шиї, передпліччя, під ребра. Виникнення цього відчуття обумовлено роздратуванням слизової оболонки нижнього, що граничить з шлунком відділу стравоходу соляною кислотою і жовчю, що закидаються з шлунку ( гастро – езофагіальний рефлюкс). Печія вважається одним із симптомів диспепсичного синдрому ( простими словами – порушення травлення).
Причини виникнення печії
Залежно від причин виникнення, розрізняють органічну і функціональну форми печії. Органічна форма зустрічається в 30 – 40 % випадків і є прямою або непрямою ознакою ряду захворювань стравоходу, шлунку, печінки, підшлункової залози і кишечника:
Хронічний гастрит з нормальною або підвищеною кислотоутворюючою функцією. Поряд з печією хворі спостерігають «голодні» , нічні та пізні ( через 1,5 – 3 години після їжі ) болі, відрижку кислим, запори.
Виразкова хвороба. Хворі скаржаться на болі в епігастральній ділянці, у правому підребер’ї, які віддають в ліву половину грудної клітини, грудний і поперековий відділи хребта, за грудину. Печія при виразці шлунка має сезонний характер – з’являється навесні і восени.
Рефлюкс-езофагіт. Характерна ознака – виникнення відчуття печіння при нахилі тулуба вниз і при горизонтальному положенні тіла.
Панкреатит, холецистит, ентерит, рак стравоходу супроводжуються відповідними типовими для них симптомами.
Функціональною печія вважається в тих випадках, коли при ретельному дослідженні не вдається виявити метаболічних або органічних змін здатних викликати її. Частота функціональної форми печії становить до 70 % від виявлених випадків. Причинами найчастіше служать:
Аліментарні порушення – переїдання, прийом алкоголю, куріння, вживання жирної, гострої, гарячої їжі.
Прийом ліків (ацетилсаліцилова кислота, антибіотики, теофілін).
Стресові ситуації, неврози, неврастенії, депресія.
Відрізнити симптоматичну печію від самостійної без додаткових методів обстеження можна по ряду ознак:
Виразність і тривалість захворювання до звернення до лікаря. Тривалість існування печії як симптому захворювання набагато менша, ніж при функціональній формі. Симптоматична печія з’являється поряд з іншими ознаками основної хвороби і має постійний характер – функціонально з’являється / зникає в моменти впливу причинних факторів.
Зв’язок зі стресовими ситуаціями. Органічна печія не залежить від психологічного стану людини – не загострюється і не слабшає під впливом стресів на відміну від функціональної.
Вплив на сон. Як симптом хвороби печія може заважати людині спати, з’являючись або загострюючись вночі. Функціональна, як правило, не турбує в нічний час (крім випадків, коли прийом їжі відбувся безпосередньо перед сном).
Окремо виділяють печію у немовлят, дітей молодшого віку та вагітних. Оскільки «груднички» і новонароджені не можуть пред’явити скарг самостійно, остільки існування такого важливого діагностичного симптому як печія вдається встановити лише після дослідження складу ротової рідини дитини. Підставою для проведення такого дослідження зазвичай служить неспокійна поведінка малюка і підозра про наявність диспепсії (при неправильному вигодовуванні, незрілості шлунково-кишкової функції або непереносимості медикаментів). У пробах ротової рідини виявляються компоненти шлункового соку, жовчі, ферменти.
Печія у вагітних може виникати з двох основних причин – токсикоз на ранніх термінах і недостатність кардіального сфінктера стравоходу за високого стояння дна матки на пізніх термінах вагітності. У першому випадку лікування проводиться як при функціональній формі печії, у другому – можливе зниження проявів при нормалізації дієти ( повне позбавлення до пологів неможливо).
Лікування печії
Щоб позбутися печії часто досить дещо підкоригувати дієту – зменшити кількість жирів, солодкої, гострої та гарячої їжі; не їсти пізніше, ніж за дві години до сну, знизити обсяги вживаного алкоголю і т.д. Якщо протягом 3-7 днів після нормалізації харчування поліпшень не спостерігається – саме час звернутися до гастроентеролога. При симптоматичній печії єдиний спосіб боротьби з нею полягає в лікуванні основного захворювання. Для тимчасового полегшення стану і лікування функціональної форми приймають алмагель, маалокс, мотиліум, ранітидин, фамотидин, омепразол (згідно інструкції або схемою, призначеною лікарем).