Біблійна легенда розповідає, що Адам і Єва, зробивши гріхопадіння і скуштувавши заборонений плід, усвідомили себе голими і пошили одяг з листя фігового дерева. Його називають також винною ягодою, але все-таки найпоширеніша назва – інжир. Про корисні властивості цієї ягоди відомо чимало, але не всі знають, як їсти інжир, щоб повною мірою відчути смак соковитих плодів.
Легендарна смаковниця
Реальність біблійної легенди науково не доведена, проте відомо, що інжир існував на землі вже п’ять тисяч років тому. Його зображення вчені виявили на давньоєгипетських барельєфах, а в Давній Греції інжир вважався символом родючості.
У Стародавньому Римі фігове дерево також було вельми шанованим – якщо вірити легенді, саме його гілки змогли утримати кинутий в Тибр кошик з немовлятами Ремом і Ромулом, майбутніми засновниками великого міста. А на Цейлоні і в даний час можна побачити примірник фігового дерева, що вважається священним – він був посаджений більше двох тисяч років тому, під час затвердження буддизму.
В образотворчому мистецтві фіговим листом часто прикривалися статеві органи, тому з часом він став і символом сексуальності. Вважається, що бачити уві сні смаковницю – означає швидку інтимну зустріч і прихильність протилежної статі. З тієї ж причини вираз «фіговий лист» має й переносне значення – лицемірство, прикриття нечесних, безсоромних вчинків.
Ліки для розуму і серця
Крім того, що інжир – ягода древня і легендарна, вона ще й дуже корисна. Білки, органічні кислоти, пектини і ферменти, вітаміни і мінерали – це неповний список корисних для здоров’я речовин, що містяться в плодах фігового дерева. За кількістю калію інжир поступається тільки горіхові, тому його необхідно їсти людям, що страждають серцевими захворюваннями. М’якоть плодів має жарознижувальну дію, а відвари на їх основі вважаються прекрасними ліками від ангіни.
Крім того, інжир – чудовий постачальник енергії, кілька ягід здатні відновити фізичні і розумові сили на тривалий час. Відомо, наприклад, що родзинки і інжир завжди знаходилися в похідних сумках воїнів Олександра Македонського, що завоювали півсвіту. Вчені рекомендують вживати ці ягоди студентам під час підготовки до сесії. А ще краще – з’їдати щоденно по столовій ложці суміші інжиру, кураги, родзинок і волоських горіхів, залитих медом.
Королівський десерт
В даний час відомо більше двохсот сортів інжиру, які ростуть в Середній Азії, Індії, Закавказзя, Марокко, Іспанії, Тунісі, Італії, Палестині, Єгипті, Туреччині, в Криму. Це дерево-довгожитель, яке може плодоносити двічі на рік протягом двохсот років. Однак спробувати свіжий інжир можна лише в місцях його прописки. Соковиті ягоди наповнені солодким, що нагадує желе вмістом, який дуже швидко починає бродити, тому для перевезення плоди інжиру не пристосовані. Втім, в середній смузі іноді продається і свіжий інжир, проте він, як правило, недозрілий. Перед вживанням його потрібно дві години потримати на сонці.
Зате в’ялений інжир придбати в даний час неважко. Найкращими вважаються плоди жовтого кольору, у той час як червоні і бузкові на Сході особливою пошаною не користуються. Не слід купувати м’які, покриті плямами плоди. Перед вживанням сушений інжир можна залити окропом для набухання, однак кулінари рекомендують розм’якшувати його на пару, для кращого збереження форми і смаку.
Сушений інжир додають у компоти, використовують як начинку для приготування тортів і пирогів, він цілком може замінити родзинки. Дуже хороша винна ягода в поєднанні з куркою – наприклад, як гарнір. Для його приготування ягоди, порізані дрібними шматочками, потрібно обсмажити разом з куркою. Класичний десерт – інжир з сиром, яким начиняють розпарені соковиті плоди. Таку страву можна залити медом – вийде дуже незвичайне і пікантне поєднання.
В умовах середньої смуги і північних широт інжир можна вирощувати і в приміщенні, щоб наприкінці осені зібрати плоди та насолодитися солодким, медовим смаком цієї східної ягоди.