Я гидке каченя…?!

Мені 14 років і я не вважаю себе гарною, завжди думаю що я гидке каченя, але мої знайомі говорять що я дуже гарна, я не знаю кому  мені вірити собі чи друзям =(

Anastasya

Хочу розповісти вам одну історію із життя, із мого життя. Коли я вчилася в школі я теж вважала себе гидким каченям. Я дуже комплексувала через свою зовнішність. Мені здавалося, що у мене довгий ніс, вухо тирчить, очі різні…. Ну і ще купу комплексів які я собі сама і придумувала. Я не розуміла чому хлопці з класу звертають на мене увагу, розмовляють зі мною. І якщо мова заходила не про навчання я поводила себе як дурепа… Про це я думала не писати, але це ж правда і одна з сходинок мого життя, яка зробила мене сильнішою і мудрішою.

Я тоді не розуміла, що краса це не тільки зовнішність, це людина в цілому. Краса – це розум, почуття гумору, ставлення до життя, до людей і в першу чергу ставлення до самої себе. Мені пощастило і я це зрозуміла. А зрозуміла я це в 16 років, коли поступила в технікум і познайомилася з дівчатами, які тепер мої найкращі подруги. Самі цього не знаючи вони мені допомогли зрозуміти, що таке краса, стати красивою, бути красивою, вміти сміятися над своїми «недоліками». А єдиний мій недолік був у мене в голові, замість того, щоб просто жити і розважатися я придумувала всякі дурниці про свою зовнішність.

Anastasya, можливо ти сподівалася на іншу відповідь та пораду, але прочитавши твій коментар, я побачила ту колишню Пліткарку, невпевнену у собі дівчинку-гидке каченя.

Подивися в дзеркало і уважно придивись, і побач там симпатичну впевнену у собі особистість, полюби себе, свою зовнішність і будь упевнена, що ти красива, красива на всі 100%.

І посміхнися, бо посмішка личить усім!