Скільки б всього можна було зробити, якби не це горезвісне почуття провини: швидко побудувати кар’єру, не терпіти грубість сусідів, здійснювати швидко і без проблем покупки. Але кішкою всередині шкребеться вина і ми дозволяємо колезі представити Ваші заслуги як свої, сусідам – постійно шуміти на сходовому майданчику, безцеремонному покупцеві влізти перед Вами в чергу.
Часто ми асоціюємо це почуття тільки з реакцією на якийсь свій поганий вчинок. Але, розглянемо, наскільки вина багатогранна. Уявіть, Ваш чоловік з ранку спізнюється на роботу, але ніяк не може знайти ключі. Внутрішньо він кипить і готовий вибухнути як вулкан, причина того природна, адже він запізниться на роботу, але важку ношу провини на свої плечі звалювати він не хоче. У всьому винен ключ, як завжди кудись подівся в невідповідний момент. Але ось ключ знайшовся, і Ваш чоловік помчав на роботу, запізнився чи ні це вже не важливо.
Але закономірним є те, що ніякого уроку він з цього не зробив, наступного разу ситуація повториться з вражаючою точністю, знову будуть запізнення і нерви. Але як тільки ситуація вирівняється Ви забудете про те, що трапилося, така вже корисна властивість нашого мозку, він береже нас від зайвих стресів.
А ось ще більш витончений і заплутаний випадок. Ви стоїте в магазині і терпляче чекаєте своєї черги біля каси, але ось прямо перед Вами вривається більш нахабний покупець. І Ваша реакція – Ви поставите нахабу в кінець черги, чи терпляче обурюєтеся, але з вуст не випустите жодного слова. Прихована психологічна причина такої поведінки – Ви боїтеся опинитися поганим в очах оточуючих і, навіть, того самого нахаби.
Таких ситуацій тисячі, і в більшості з них все зав’язано на почутті провини, яке подібно до хамелеона кожен раз видозмінюється. Ви можете почати колекціонувати неприємні ситуації, а можете якісно змінити своє життя.