Поетам дозволене диво.
І фізика їм не указ.
Душею й пером вередливим
Свій простір малюють і час.
В них дощ є, що падає вгору,
І вітер у них–музикант,
І темрява в них є прозора,
Іржавий у них діамант.
Є сонце, що світить ночами,
Є море шалених ідей:
Зима, весна, осінь–то дами,
І риба у них–соловей.
Перо в них чомусь “вередливе”
(Достоту не знаю, чому).
Поетам дозволене диво.
За диво не садять в тюрму.
Дуже хороший вірш, з глибоким підтекстом і водночас усе на поверхні…