Людина – соціальна істота. Нам гостро необхідна присутність собі подібних навколо. Людська психіка так влаштована, що нам складно постійно бути наодинці з самими собою, але періодично бажання відпочити і розслабитися далеко від когось часто зявляється в кожного.
Це нормально. А ось прагнення сховатися від людей і ніколи їх не бачити – не дуже. Самотність не тільки згубним чином впливає на характер і настрій, але ще й шкодить здоров’ю. Відомо, що ведучі самотній спосіб життя люди частіше хворіють і відчувають депресію.
Наша імунна система влаштована таким чином, що її нормальне функціонування цілком і повністю залежить від контактів з навколишнім середовищем – і людьми в тому числі. Якщо ми виключаємо собі подібних з кола спілкування і замикаємося на самоті, то імунітет починає слабшати. Вчені аналізували показники у двох групах: в одній були жінки, які перенесли рак грудей, в іншій – люди з проблемою ожиріння. Було доведено, що серед зумівших подолати хворобу соціально активних і не самотніх жінок було більше.
Серед товстунів переважали люди, які ведуть закритий спосіб життя. Тут свого роду замкнене коло. Комплексуючи через свою повноту, людина починає цуратися людей, побоюючись агресивної реакції і насмішок, а в підсумку виявляється в добровільному ув’язненні вдома, де тільки й робить, що їсть. Справитися з залежністю без кваліфікованої допомоги на пізніх етапах досить складно.
Відомо, що самотні люди гірше переносять стреси. Їх гормональна система виробляє менше речовин, здатних підтримувати нервову систему. Тривалий стрес служить спусковим гачком для розвитку серйозних психосоматичних захворювань. І це не кажучи про те, що часто самотність штовхає людину на думки про суїцид, оскільки через депресію фарб в житті стає все менше.