Вірш від нашої читачки Іри
Сиджу, дивлюся тобі в очі, А що буде далі? Хто піде, Хто скаже, що не сплю з-за тебе ночі, Аж поки сонечко ласкаве не зійде… Сядеш навпроти мене, усміхнешся, Про щось своє подумаєш на мить, Усмішкою очей моїх торкнешся А моє серце так і стукотить… Твої бездонні очі, карі очі – Я безкінечно в них тону…тону Подібний ти чимось до ночі… Тебе до себе подумки горну. Твій голос – ніжний і палкий водночас, Мене до себе чимось
Читати більше