Вірш “Просилося з минулого кохання.”
Просилося з минулого кохання… Довірливе, наївне мов дитя, Не розуміло, що його бажання Занадто мало для такого вороття. Просилося з минулого кохання… В близькі долоні зіркою упавши, Забутися, без жодного вагання З прожитого лише себе узявши. Просилося з минулого кохання… У долі, що над ним пожартувала, Єдине виконати лиш прохання – Вернути, що безсовісно украла. Просилося з минулого кохання… А в пам’яті спливали
Читати більше