Зазвичай цьому явищу в суспільстві прийнято присвоювати знак «плюс». Народна мудрість говорить, що, мовляв, «скромність (під якою теж нерідко розуміють сором’язливість) прикрашає». Народна ж думка всерйоз вважає його протилежністю нахабство, хамуватість, прагнення йти по головах та іншу зухвалу поведінку. Безумовно, сором’язливість якоїсь людини вельми зручна оточуючим її людям, оскільки сором’язлива (читай боязка) людина не стане наполягати на своєму, в тому числі і на своїх правах. Вона не буде зайвий раз нагадувати про себе і своїх проханнях, муляти очі. Сором’язлива людина слухняна, оскільки не має сил відмовити комусь, сказати «ні». Надзвичайно зручно! Оточуючим!!! А самому нещасному? Отже, говоримо про те, як позбутися від сором’язливості і звідки вона береться.
Що таке сором’язливість
Надмірна сором’язливість (мова саме про надмірність, оскільки в тій чи іншій мірі вона властива абсолютно всім) цілком може претендувати на роль свого роду захворювання, яке вже не одну людину зробило соціальним інвалідом. Сором’язливість – личина, гіпсова маска, яку носить людина, не дозволяючи проявитися власним Я. Радості творчості, заслужене визнання, задоволення від досягнення чогось, відчуття себе вмілим, значимим і унікальним, реалізація бажань, азарт, лють змагання, суперництва і щастя перемог – всі ці речі недоступні для дуже боязких людей. Та й всі допомоги з розвитку лідерських якостей твердять: якщо хочеш бути успішною, потрібно позбутися від сором’язливості раз і назавжди. Надмірна боязкість схожа на в’язницю для душі і тіла, гамівну сорочку, в яку казна хто казна коли людину упакував.
Звідки береться?
Перш ніж, вирішувати, як подолати сором’язливість і набути впевненості в собі, давай розберемося з архітектурою в’язниці або, якщо хочеш, моделлю гамівної сорочки, якою є крайня сором’язливість. Отже, тканина, з якої зшита «гамівна сорочка» боязкості виткана в глибокому дитинстві дбайливими руками значущих для дитини дорослих.
За великим рахунком боязкість – це страх. Страх відкидання собі подібними, страх покарання за «погану поведінку», страх осуду – страх перед людьми і всім тим, що вони можуть з тобою зробити, якщо ти поведеш себе «якось не так». У кожного з нас є внутрішній Наглядач, який час від часу твердить нам, що робити можна, а чого не можна.
Але у надмірно сором’язливих людей цей наглядач – збожеволівший ментор, який повністю втратив зв’язок з реальністю і буквально паралізує свого власника нескінченними окриками «як тобі не соромно?!», «Що люди подумають, якщо ти зробиш це?!» І тому подібним. В результаті нещасний власник такого ось внутрішнього тирана буквально паралізований цим нескінченним виттям з «не можна», «не смій», «це непристойно» і «що про тебе люди подумають?». Так що давай все-таки від нього позбавлятися.
Найнеприємніше в цьому те, що у внутрішнього Наглядача завжди голос Батька. Тобто, нитки для гамівної сорочки – це неадекватна поведінка батьків у дитинстві – систематична або епізодична. Пам’ятаєш про страх перед людьми? Що це, як не страх перед кимось, у кого є влада для того, щоб принизити тебе, покарати, зробити боляче, позбавити чогось важливого – страх перед всесильним і всемогутнім Дорослим Батьком? Зворотний бік покарання – винагорода. Винагороджується, як правило, лише «бажана», «потрібна» (яка, зручніша батькам) поведінка. Поведінка, яка була зручніша батькам, закріплює в дитині страх перед будь-яким проявом її справжніх почуттів, талантів, відкритим вираженням бажань? От і «рукави» нашої «сорочечки» оформилися.
Втім, може мати місце і інше походження сором’язливості. І тут теж замішані мама з татом. Справа в тому, що дитина вчиться взаємодіяти зі світом на основі батьківських моделей. Отже, якщо батьки – боязкі і закомплексовані скромники, то існує величезна ймовірність, що їх дитятко теж у лідери не виб’ється.
Як побороти сором’язливість
Симптоми хвороби:
– постійне відчуття незручності, недоречності;
– часто відчувається збентеження (у крайніх проявах незручність людина відчуває навіть перед самим собою);
– замкнутість, закритість і, як наслідок, самотність;
– незадоволеність в багатьох життєвих сферах, у тому числі і сексуальній;
– сором’язливість;
– нетовариськість;
– невпевненість у собі, своїх талантах і можливостях;
– відсутність самоповаги;
– нездатність відстоювати свої інтереси – наприклад, поставити чоловіка на місце або вимагати у начальника надбавку до зарплати;
– безініціативність;
– невміння просити допомоги.
Всі ці прояви здатні зіпсувати життя раз і назавжди. Але з ними можна і потрібно боротися. Так як подолати сором’язливість? Починати будувати впевненість у собі. Цеглинка за цеглинкою, кожен день зводити непорушну будівлю власного успіху. Що доведеться зробити?
Зрозуміти себе. Розуміння – завжди ключ. Сором’язливість, як я вже говорила, личина, яка приховує справжнє обличчя людини, її сутність. Щоб позбутися від неї, слід з нею попрощатися, побачити і пізнати себе істинного. Тут можуть допомогти прийоми арт-терапії. Спробуй, наприклад, намалювати себе. А тепер розглянемо малюнок. Ти одягнена або оголена? Якщо одягнена, то у що? Які емоції висловлює твоє обличчя? Чи пропорційне тіло? Які частини тіла промальовані, а які заховані або зображені лише схематично? Яким кольорам віддається перевага у твоєму малюнку? Ти намальована одна або з кимось? Активна (в русі) або пасивна?
Прийняти можливість змін. У людей уривчасте сприйняття. Ми сприймаємо світ і себе у вигляді застиглих, статичних об’єктів. Між тим як все навколо, і ми самі перебуваємо в русі. Ти – не набір статичних даних, ти – жива, рухлива істота. Необхідно змінити ставлення до себе, уявлення про власні можливості, про заснувші риси характеру. Вважаю, що вищевикладене до деякої міри цьому вже посприяло. Тобі слід раз і назавжди розвінчати міф про те, що люди незмінні. Ти можеш стати сильнішою, впевненішою в собі і успішнішою. Потрібно лише трохи постаратися.
Змінити поведінку. Ну, а куди без цього? Тут доведеться попрацювати. Кожному з нас властивий набір моделей поведінки для тієї чи іншої ситуації. Щоб змінити свою поведінку, доведеться провести інвентаризацію своїх сценаріїв – способів реагування в тих чи інших життєвих епізодах. Найважливіше тут – припинити терпіти. Терпіти принизливі або дискомфортні ситуації, неприємних людей тощо.
Змінити поведінку і думки про тебе інших людей. А починати потрібно з навчання самоповазі. Не дозволяй собі навіть подумки обзивати або якось негативно себе оцінювати. Припиняй будь-які негативні оцінки тебе ззовні. Пам’ятай: існує грань між оцінками вчинків людини і оцінкою самої людини, її особистих якостей. І межу цю недозволено переступати нікому.
Почати ставити цілі. Це дуже важливо – ставити близькі та далекі цілі, вчитися оцінювати свої можливості і купувати потрібні ресурси для досягнення бажаного. У більшості сором’язливих людей немає інших цілей, окрім як ухилятися від усякого роду загроз, нападок на себе – найчастіше надуманих.
Вчися хвалити себе, а не тільки лаяти.
Звучить зовсім не страшно, так? Нехай позбавлення від сором’язливості і займе деякий час, але зате тепер у тебе є план дій.