Одним з наріжних каменів в сучасній медицині є диспути про те, чи потрібно очищати організм від шлаків і чи не принесуть такі процедури більше шкоди, ніж користі. Враховуючи різносторонні думки навіть серед професіоналів, дуже важко сформулювати точну відповідь на це питання. По крайній мірі, офіційна медицина не дає жодних рекомендацій з приводу очищення організму в домашніх умовах. Більше того, більшість медиків, які дотримуються традиційних поглядів, вважають, що очищення, наприклад, кишечника слід проводити виключно в спеціалізованих процедурних приміщеннях під безпосереднім наглядом кваліфікованого медичного працівника, який знає, які заходи допомоги потрібно надати, якщо щось піде не так. Зрозуміло, в цьому є чимале зерно здорового глузду.
Дійсно, чистка кишечника за допомогою клізм в домашніх умовах вимагає, як мінімум, медичної освіти хоча б у одного з діючих осіб (бажано у того, кому довірено спостерігати за «пацієнтом»). В іншому випадку існує ризик, наприклад, травматизації слизової прямої кишки (особливо при використанні жорсткого наконечника) або різних ускладнень. До того ж вельми бажано пройти попереднє медичне спостереження, щоб встановити, чи немає протипоказань для проведення процедури. В умовах клініки вам забезпечать і обстеження, і грамотне медичне обслуговування. Але навіть при таких обставинах лікарі з великим сумнівом ставляться до очищення організму, як до профілактичної процедурою. Як кажуть у народі, «не буди лихо, поки воно тихо», тобто якщо вас ніщо не турбує, і шлунково-кишковий тракт функціонує нормально, навіщо ж проводити «екзекуції» над своїм тілом? Зазвичай кишкове очищення призначається або перед серйозними діагностичними дослідженнями, або перед хірургічними оперативними втручаннями. Другим негативним моментом самостійної і регулярної постановки клізм є часте виникнення запорів, іноді настільки сильних, що без медичної допомоги не обійтися.
Сьогодні у всіх на слуху очищення організму по Малахову, який багато часу присвятив вивченню тонкощів оздоровлення організму, а трохи більше двадцяти років тому організував спортивно-оздоровчий клуб «Бадьорість» в одному з міст Ростовської області. Малаховим розроблено декілька методик очищення організму, одна з яких передбачає введення очищаючої рідини за допомогою клізми. Крім тих ризиків, про які ми вже говорили, необхідно врахувати і склад «очисника», яким може бути власна урина, тобто сеча (іноді пропонується використовувати навіть сечу іншої людини, якщо власна не вкладається в рамки норми). Відверто кажучи, ідея уринотерапії (лікування за допомогою сечі) далеко не нова. Кілька десятиліть тому вже був сплеск її популярності серед населення. Зате державні «ескулапи» в більшості своїй зустріли це медичне ноу-хау, знову ж таки, «в багнети». Правда, тоді пропонувалося урину … випивати. Причому обов’язково вранці і, по можливості, декілька разів протягом дня. Найскладніше питання, яке було тоді поставлено перед шанувальниками уринотерапії, звучало так: навіщо вводити в шлунково-кишковий тракт те, від чого організм сам щойно позбувся? Тим більше в сечі міститься безліч продуктів метаболізму, накопичення яких може викликати серйозну інтоксикацію. А все, що організму потрібно, повертається в кров у процесі формування вторинної сечі шляхом зворотного всмоктування з звивистих каналець ниркового нефрона. Вже давно доведено, що людина – це складний багаторівневий біологічний механізм, всі процеси життєдіяльності якого «відшліфовували» мільйонами років еволюційного процесу. І брати на себе сміливість виправляти «помилки» природи, назад вливаючи в травний канал біологічні відходи, було, принаймні, нерозумно. До того ж сеча є однією з агресивних внутрішніх середовищ організму.
Можливо, ви маєте своє, діаметральну протилежну думку, і це добре: ніяка точка зору не може бути незаперечною. І все ж хотілося б, щоб перед прийняттям остаточного рішення ви б порадилися з авторитетним для вас фахівцем.